Генітальний герпес — причини, симптоми, діагностика та лікування

0
427

Генітальним герпесом називають вірусне ураження слизових оболонок зовнішніх статевих органів. Захворювання супроводжується рядом неприємних симптомів і потребує негайного та правильного лікування.

Генітальний герпес — причини, симптоми, діагностика та лікування

Шляхи передачі

Існує 2 способи зараження вірусом генітального герпесу (ВПГ-2):

  1. Статевий – основний шлях передачі, який полягає у веденні безладного сексуального життя та/або відсутності контрацепції. Заразитися герпесом можна як за традиційного, і при оральному чи анальному контакту з інфікованим партнером. Передача збудника відбудеться навіть за відсутності в нього будь-яких видимих ​​проявів;
  2. Побутовий – передбачає використання заражених предметів особистої гігієни та повсякденного побуту, спрацьовує лише за наявності на шкірі ранок, тріщин та ерозій.

 
Що цікаво, далеко не у всіх носіїв ВПГ-2 хвороба виявляє себе повною мірою. Деякі люди можуть проходити абсолютно безсимптомно. Проте є кілька чинників, здатних вивести вірус герпесу зі сплячого стану. Ними можуть виступати:

  • Переохолодження;
  • Тимчасове або постійне ослаблення імунітету, спричинене впливом хіміотерапії, прийомом гормональних засобів, що містять кортикостероїди, а також імунодефіцитними станами (ВІЛ або СНІД);
  • Перегрівання;
  • Супутні хвороби — ГРВІ, ГРЗ, цукровий діабет та ін;
  • Хірургічне втручання – введення внутрішньоматкової спіралі, аборт тощо;
  • Поява на зовнішніх статевих органах виразок чи ерозій;
  • Зараження ЗПСШ.

Симптоми

Головною ознакою генітального герпесу вважається поява на шкірі та слизових оболонках зовнішніх статевих органів невеликих пухирців (везикул), заповнених прозорою рідиною. За кілька днів ці везикули розкриваються, але в їхньому місці утворюються ерозії невизначеної форми. Незабаром ранки підсихають і перетворюються на тонкі скоринки, які відпадають згодом.

До інших симптомів можна сміливо віднести:

  • Свербіж, біль та печіння у місцях локалізації висипань;
  • Набряклість;
  • Гіперемія;
  • Біль сечовому міхурі та в районі живота;
  • Участені позиви до утрудненого та хворобливого сечовипускання;
  • Запалення пахвинних лімфовузлів;
  • Слабкість та погіршення загального стану.